Православна громада Белза заблокувала доступ до місця паломництва

zaxid.net 21/07/2021 16:40

У містечку Белз на півночі Львівщини громада Православної церкви України перешкоджає доступу туристів і представників інших конфесій на подвір'я храму Миколая (колишнього костелу), який є у їхній власності. На його території є сакральні об'єкти, які важливі християнам різних конфесій та цікаві туристам. Але металеву браму, призначену для відвідувачів, заварили.

Храм розташований у межах державного історико-культурного заповідника, територія у підпорядкуванні Міністерства культури. На огорожі встановлені станції мурованої хресної дороги, а поруч капличка, в якій є образ Белзько-Ченстоховської Богородиці, що вважається чудотворним і є місцем паломництва для християн різних конфесій. Римо-католики від цього місця починають прощу до Ченстохови у Польщі. Окрім того, це найстаріша частина міста, пам’ятка археології національного значення — городище літописного міста Белз. За законом, власник чи користувач пам’ятки зобов’язаний забезпечити відвідувачам вільний доступ до неї.

Нещодавно белзького дирекція заповідника виявила, що металева хвіртка на територію храму, призначена для туристів та представників інших конфесій, заварена. Для своїх вірян парафія храму Миколая має інший вхід.

«8 липня виявлено, що брама і хвіртка, встановлені працівниками заповідника для забезпечення вільного відвідування пам'ятки архітектури місцевого значення відкритого вівтаря св.Валентина (місця, де перебуває копія образу Белзько-Ченстоховської Богородиці) (Ох.№2954/3-Лв), наглухо заварені. Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі звернувся у правоохоронні органи із заявою щодо розслідування даного факту та відновлення вільного доступу до вищезазначеної пам'ятки», — повідомили на сторінці заповідника у Facebook.

Як пояснила ZAXID.NET директорка заповідника Оксана Калиш, будівлю колишнього римо-католицького костелу у 1991 року передали православній громаді міста. Розташована поруч каплиця в радянські часи була зруйнована, колись там були хліви, в яких тримали овець. А до хресної дороги були прибудовані сарайчики, де розводили свиней. Заповідник її відновив, там встановили копію ікони, оригінал якої є в Ченстохові, і після цього місце стало сакральним і туристичним.

«Щоб забезпечити вільний доступ до каплиці, ми зробили браму і хвіртку, куди люди могли заходити для молитви чи огляду, не перешкоджаючи вірянам ПЦУ, які мають окремий вхід. Ще раніше вони провели незаконні роботи на пам’ятці, був знищений шпиль, сигнатурка, автентичні двері. А зараз вони обмежують доступ до пам’ятки. Власником є Міністерство культури та інформаційної політики, але громада вважає цю територію своєю. Вони виграли суди у двох інстанціях. Зараз судовий процес на стадії касації», — пояснила ZAXID.NET Оксана Калиш.

1522282_2117399.jpg?202107130932&fit=cover&h=540&q=85 1522282_2117397.jpg?202107130932&fit=cover&h=540&q=85

Вигляд колишнього костелу до і після перебудови куполу (фото 2012 і 2021 років)

Як розповіли ZAXID.NET мешканці Белза, 2 липня до каплички прийшла помолитись греко-католицька громада. Між ними і православними, які їх туди не впускали, виник інцидент і сутички, довелося викликати поліцію. Одна жінка отримала травми, слідчі відкрили кримінальне провадження. Після цього за декілька днів мешканці Белза виявили, що металева брама наглухо заварена.

Настоятель храму і парафії перенесення мощей святого Миколая Микола Ковальчук відмовився коментувати ситуацію. Вислухавши по телефону питання журналістки ZAXID.NET, священик кинув слухавку і всі наступні дзвінки збивав. Не вдалося отримати коментар і від його керівництва – митрополита Сокальського і Львівського Димитрія Рудюка.

«Владика доручив настоятелю з вами говорити, але настоятель наразі не може з вами говорити, хіба що після 15 серпня. Це є його позиція. Там є проблеми, суди. Ні владика, ні хтось інший не може поза ним щось розповідати. Він краще знає цю ситуацію. Ми знаємо, що там є проблеми, але то є справа настоятеля. І кожен настоятель на парафії головніший», – розповів ZAXID.NET завідувач канцелярії Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ о. Артемій Бабленюк.

Дата 15 серпня, вочевидь, зумовлена тим, що на 11 серпня призначено судове засідання Касаційного господарського суду Верховного Суду. Раніше Господарський суд Києва у 2020 році передав у власність громади дзвіницю, дві каплиці, браму і мури з хресною дорогою, відкритий вівтар. Ці об'єкти були у власності Міністерства культури і ними опікувався Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі.

ЛОДА не одноразово зверталася до громади з вимогою підписати пам’яткоохоронний договір, адже він є умовою набуття прав власності на пам’ятку. Але парафія відмовляється це робити.

«Коли я був головним архітектором Белзького заповідника, у 2014 році ми намагалися зупинити руйнування пам’ятки. Я поїхав фіксувати порушення. Мене побили, забрали фотоапарат і дотепер кримінальне провадження не закрите. І ніхто мені нічого не пояснює, щороку присилають відписки. Розслідування щодо руйнування пам'ятки тоді закрили за відсутністю складу злочину», – згадує пам'яткоохоронець і керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик.

Судовий розгляд щодо майнових прав на сакральні об'єкти триває у Верховному Суді. Поліція з 2014 року розслідує справу побиття Василя Петрика парафіянами та духовенством православної громади, а також новий випадок побиття жінки під час прощі греко-католиків 2 липня 2021 року. Червоноградська прокуратура подала позов про зобов’язання громади підписати охоронний договір на пам'ятку. Дирекція заповідника звернулася до поліції, прокуратури та Мінкульту з проханням відреагувати на блокування доступу до всіх пам'яток.